- пустинник
- —————————————————————————————пусти́нникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
пустинник
Смотреть что такое "пустинник" в других словарях:
пустинник — а, ч., заст. Пустельник … Український тлумачний словник
пустинник — същ. отшелник, самотник, постник, монах … Български синонимен речник
безмолвник — пустинник; отшелник … Църковнославянски речник
анахорет — а, ч., заст. 1) Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці – в пустелі, печері тощо; пустельник, пустинник. 2) перен. Про людину, яка живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник, самітник … Український тлумачний словник
пустинниця — і. Жін. до пустинник … Український тлумачний словник
пустинницький — а, е, заст. Прикм. до пустинник … Український тлумачний словник
аскет — същ. постник, монах, калугер, отшелник, пустинник … Български синонимен речник
отшелник — същ. калугер, монах, пустинник, постник, аскет, самотник същ. уединен, усамотен … Български синонимен речник
постник — същ. пустинник, отшелник, самотник, монах … Български синонимен речник
самотник — същ. уединен, усамотен, самотен същ. отшелник, монах, пустинник … Български синонимен речник
